Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

щхьэ кIыхь

  • 1 щхьэ

    I 1. голова (человека, животного)
    / ЦIыхум, псэущхьэм я пкъым щыщу нэ, пэ, жьэ, тхьэкIумэ с. ху. хыхьэу пщэм фIэтыр.
    * ЩIалэ цIыкIухэр пабжьэм хэсщ я щхьэр къыхагъэжри. КI. А.
    / Iэщым ехьэлIауэ къыщагъэсэбэпым деж бжыгъэцIэхэм ядэщIыгъуу къапсэлъ хабзэ псалъэ.
    Щхьэ бжыгъэ. Щхьэ дапщэ хъурэ мэл хъушэр?
    3. верх чего-л. ; крышка
    / Зыгуэрым и щIыIу лъэныкъуэ.
    Шкафым и щхьэ.
    * Ди кхъуей кIадэм и щхьэр тевмыч. фольк.
    4. крыша
    / Уэшх, уэс с. ху. щихъумэу псэуалъэм тращIыхьыр.
    {И} щхьэ бадзэ трихужыфын быть самостоятельным, уметь заботиться о себе.
    Щхьэ емыпэсын считать что-л. ниже своего достоинства.
    {И} щхьэ и жагъуэн быть в плохом настроении; чувствовать себя неважно.
    {И} щхьэ ириусыгъуджэн считать кого-что-л. недостойным себя. Абы дэ къытхыхьэн и щхьэ иреусыгъуджэ.
    {И} щхьэ зэрыхьщ пропади пропадом, черт с тобой.
    * Языныкъуэхэм Мурат и телъхьэу, адрейхэр Щэныбэ къыдэщIу, зыкъомри, я щхьэ зэрыхьщ, жаIэу щытт. Къ. Хь.
    {И} щхьэ къэкIуэн прийти в голову.
    {И} щхьэ къемыгъэIэтын не давать кому-л. свободы.
    {И} щхьэ къыхуэщтэн 1) взять что-л. 2) взять что-л. для себя.
    Щхьэ лъапIэныгъэу лъытэн считать что-л. честью, достоинством для себя.
    {И} щхьэ мыгъуагъэ хуихьыжын чувствовать себя жалким, униженным.
    * И щхьэ мыгъуагъэ хуихьыжауэ, нэпсым итхьэлэу хъыджэбзыр докIыж еджапIэ пщIантIэм. Iуащхь.
    {И} щхьэ и пIалъэ щIэжын знать свои возможности.
    * Тыкъыр адэмыгу гуэрт, ауэ зи щхьэ и пIалъэ зымыщIэж пэдэгъэзейт. Къэб.
    И щхьэ тримычу см. щхьэтемычу.
    * Зытепсэлъыхьым и щхьэ тримычу Бэлаци къэпсэлъащ. КI. А.
    Щхьэ фIэхыным хуекIуэн доходить до крайности в чем-л.
    {И} щхьэ хуэпсэлъэн (хуэпсэлъэжын) разговаривать с самим собой. ЛIыжьыр и щхьэ хуэпсалъэу, гъумэтIымэу пщIантIэм дэтт.
    {И} щхьэ хуэпсэужын жить для себя, ради себя.
    {И} щхьэ хуэфIын зехуэн заниматься полезным для себя делом.
    Щхьэ хуэщIын кивком поздороваться.
    И щхьэ хуэIущэщэн бормотать что-л. себе под нос.
    {И} щхьэ хужиIэн (хужиIэжын) = {И} щхьэ хуэпсэлъэн.
    Щхьэ шхыгъуэ ихуэн дожить до старости.
    {И} щхьэ щытхъужын восхвалять себя.
    * Уи щхьэ ущымытхъуж - уфIмэ, укъащIэнщ. (погов.)
    {Уи} щхьэ Iуэху зехуэн заниматься своими делами.
    ЩхьэкIэ лэжьэн заниматься умственным трудом
    {И} щхьэм бжьэ еуэн быть ошарашенным каким-л. плохим известием, событием. 1) ударить в голову (напр. о вине) 2) огорчиться, разволноваться.
    Щхьэм дыгъэ еуэн получить солнечный удар.
    {И} щхьэм елъытын поставить себя на чье-л. место, представить себя в положении кого-л.
    Щхьэм епхъуэжын прийти в отчаяние от чего-л., схватиться за голову от чего-л.
    Щхьэм еуэжын раскаяться.
    {И} щхьэм жьы щызепщэн быть ветренным, легкомысленным ( о человеке).
    {И} щхьэм илъыр щIэн знать, что на уме, в голове у кого-л.
    * Абы ищхьэ илъ сыткIэ пщIэн, иджыри сабийщ. Къэб.
    {И} щхьэм имыкIын из головы ( из ума) не выходить.
    Щхьэм иригъэжэн обидеться, приняв что-л. на свой счет.
    {И} щхьэм ихьэн 1) сильно огорчиться 2) понять, разобраться в чем-л.
    {Уи} щхьэм куэд телъхьэн = {уи} щхьэм темылъ телъхьэн.
    {И} щхьэм къэсу по горло.
    {И} щхьэм къизэрыхьын взбрести в голову.
    Щхьэм къимытIэсэн не укладывается в голове.
    {И} щхьэм къитIэсэн понимать, уяснить что-л.
    Щхьэм къихьэн 1) прийти в голову. 2) набраться ума.
    Щхьэм къищхьэрыуэн взбрести в голову.
    {Уи} щхьэм темылъ телъхьэн кичиться без основания, много брать на себя.
    {Уи} щхьэм фIэхын снять с себя ответственность.
    Щхьэм хуэхьыжын = щхьэм иригъэжэн.
    Щхьэм хуэмыгъэфэщэн = щхьэм емыпэсын.
    {И} щхьэм цIацIу щызопщэ просторечие ветер в голове.
    Щхьэм щIэмытIахъуэу псэун жить, не испытывая нужды.
    Щхьэр гъэбэтэн = щхьэр гъэвэн.
    Щхьэр гъэвэн болтать; морочить голову кому-л.
    Щхьэр гъэкIын кичиться, важничать.
    Щхьэр гъэкIэрэхъуэн 1) мотать головой ( выражая несогласие) 2) покачать головой (от восхищения, удивления и т. п.).
    {Уи} щхьэр гъэпсэужын жить самостоятельно, самому содержать себя.
    Щхьэр гъэпудын компрометировать себя.
    Щхьэр гъэузын морочить голову кому-л.
    Щхьэр дэхын уйти куда глаза глядят, уйти восвояси.
    * МэжэщIалIи сыхъуауэ сылIапэ щыхъум, си щхьэр дэсхри сежьэжащ. Ад. фольк.
    Щхьэри джатэри IэмыщIэм илъщ находиться в руках, во власти, в воле кого-л.
    {И} щхьэр джэрэзын закружиться - о голове.
    Щхьэр егухын опустить голову от стыда, позора.
    Щхьэр егъэужэгъун надоесть, осточертеть.
    Щхьэр ехьэлIэн довериться кому-л., вверить кому-л. свою судьбу.
    {И} щхьэр и жагъуэн быть в плохом настроении, в подавленном состоянии.
    {И} щхьэр зэгуэудын раскалываться, разламываться - о голове.
    Щхьэр зэкIуэкIын тронуться умом.
    {И} щхьэр зэтечын = {и} щхьэр зэгуэудын.
    Щхьэр зехьэн быть в отчаянии.
    * Ар губгъуэ нэщIым къинащ, мэкъугъ, и щхьэр зэрехьэ. Дыщэ кI.
    Щхьэр зыфIэудыжын заниматься самобичеванием.
    И щхьэр ихьын пойти куда-л.
    Щхьэр кудэн забить голову чем-л.
    Щхьэр кIэрэхъуэн 1) закружиться - о голове. 2) потерять голову.
    {И} щхьэр къэвэн - щхьэр гъэузын.
    {Уи} щхьэр къэгъэпцIэжын обмануть самого себя.
    Щхьэр къэщэхужын откупиться.
    Щхьэр къэIэтын обнаглеть.
    {И} щхьэр кърихьэлIэжын наконец вернуться.
    Щхьэр къыдэпхъуэтеин вскинуть голову.
    Щхьэр къыфIэхун поникнуть головой, прийти в отчаяние ( от горя или позора).
    Уи щхьэр къыфIыкIэ черт бы его побрал.
    Щхьэр къутэн 1) = {и} щхьэр зэгуэудын. 2) этн. делить голову (барана, козы напр. на свадьбе).
    {И} щхьэр и лажьэн иметь множество {своих} забот.
    Щхьэр лъагэ хъун = щхьэр лъапIэн.
    Щхьэр лъапIэн быть в чести у кого-л.
    Щхьэр мафIэм хэлъын быть очень занятым, быть по горло в работе.
    {Си} щхьэр позгъэупщIынщ даю голову на отсечение.
    Щхьэр пылъэн повесить кого-л.
    Щхьэр тегъэун развлекаться.
    Щхьэр течын вывести на чистую воду кого-л.
    Щхьэр удэгун морочить голову.
    Щхьэр ужэгъун измучиться.
    Щхьэр унэзэн 1) кружиться - о голове 2) потерять голову. Щхьэр фIэудыжын сильно раскаиваться в чем-л.
    Щхьэр фIэхун = щхьэр къыфIэхун.
    Щхьэр фIэчын сорвать голову кому-л.
    Щхьэр фIэIуэнтIыкIын = щхьэр фIэчын.
    Щхьэр фIихын трещать, раскалываться - о голове.
    Щхьэр хэлъхьэн поплатиться головой за что-л.
    Щхьэр хэхын унести голову.
    Щхьэр хуэгъэлъэхъшэн унижаться перед кем-л., преклоняться перед кем-чем-л.
    * Дыщэм а уи щхьэр хуумыгъэлъахъшэ, Ар дыщэ минхэм я лъапIэщ. П. Б.
    {И} щхьэр хэIуа зэпыту быть все время занятым, загруженным работой.
    Щхьэр хуэгъэтIылъын доверившись кому-л., просить его о чем-л.
    Щхьэр хуэщIын кивнуть головой кому-л. (напр. в знак согласия).
    Щхьэр щIэгуэн понурить голову.
    Щхьэр щIэхьэн уйти, сбежать куда глаза глядят.
    Щхьэр щIэIуауэ 1) понурив голову.
    * Мышэ лъэныкъуэкIэ зыIуидзри и щхьэр щIэIуауэ уэрамыр зэпиупщIащ. Къ. Хь. 2) не покладая рук.
    Щхьэр щIегъэхьэн 1) загонять кого-л. 2) затравить кого-л.
    * Дзыгъуэм я щхьэ щIригъыхьэу Ар {джэдур} макъейуэ къэпщIэуащ. Хь. А.
    Щхьэр щIыжын опохмелиться.
    Щхьэр щIын покачать головой.
    Щхьэр Iэтын = щхьэр къэIэтын.
    щхьэ баринэ 1. кучерявый ( о человеке)
    / Зи щхьэцыр утIэрэза.
    Хъыджэбз щхьэ баринэ.
    2. с круглой кроной, ветвистый ( о дереве)
    / Зи къудамэхэр, щхьэкIэр зэхуэдэу ихъуреягъкIэ дахэу зэбгрыкIыкIа, зэбгрыпхъа (жыг).
    Жыг щхьэ баринэ.
    щхьэ бжыгъэ поголовье ( скота)
    / Iэщ ябжыр зэрыхъу бжыгъэ.
    щхьэ гъум головастый
    / Гъуму, ину щыт щхьэ зиIэ.
    * Жьынду хуэдэу я нэхъыжь щхьэ гъумыр къыщIэкIат. Къэб. п. и ант.
    щхьэ закъуагъэ одиночество
    / Щхьэ закъуэ псалъэм къытекIа щыIэцIэ.
    * Щхьэ закъуагъэ гупсысэм Нэфисэт зэщIиубыдэрт. КI. Т.
    щхьэ закъуэ 1. одинокий ( о человеке)
    / Псэуэгъу, щхьэгъусэ, бын зимыIэ.
    * Дэбэч щхьэ закъуэт, гум и ныкъуакъуэр и хьэщIэт, щIыр игъэсысу ар лъащэрт. Нарт.
    2. частный, индивидуальный
    / Зым и закъуэ ей, бгъэдэлъ.
    Щхьэ закъуэ мылъку.
    щхьэ закъуэрылажьэ единоличник
    / ЗыхэмытыIауэ и закъуэу лажьэ (мэкъумэшыщIэ).
    щхьэ куцI анат. головной мозг
    / Щхьэ къупщхьэм илъ куцI.
    / Акъыл зимыIэ, акъылыншэ.
    * Жинхэм щхьэ куцIыншэм сагъэщIащ гуэныхь. КIу. Б.
    щхьэ кIыхь с продолговатым черепом
    / Хуэбгъузэ кIыхьу щыт щхьэ зиIэ.
    щхьэ къуацэ с лохматой, взъерошенной головой
    / Щхьэц кIыр зытет щхьэ зиIэ.
    ЩIалэ цIыкIу щхьэ къуацэ.
    щхьэ къуий с плешивой головой
    / Къуийуэ щыт щхьэ зиIэ.
    * Си щхьэцыр гуащэ щхьэ къуийм есщащ. фольк.
    щхьэ къупщхьэ анат. череп
    / Щхьэм хэлъ къупщхьэр зэрыщыту.
    щхьэ мажьэ гребень, гребешок (напр. панцирный)
    / Щхьэр зэражь, щхьэцыр зэкIэщIэмыхуу иIыгъын папщIэ хэIуауэ кърахьэкI мажьэ.
    Щхьэ мажьэ къэсщэхуащ.
    щхьэ нэщIащэ часть головы, где расположен глаз
    / Щхьэм щыщу нэмрэ нэм къегъэщIылIа Iыхьэмрэ.
    * Тхьэмадэм щхьэ щIэлъэныкъуэр икъутэри, щхьэ нэщIащэр къыбгъэдэсым иритащ. Таур. хъыб.
    щхьэ папцIэ островерхий
    / ПапцIэу щыт щхьэщыгу зиIэ.
    Къурш щхьэ папцIэ.
    щхьэ пылъапIэ виселица
    / ЩхьэпылъэкIэ яукIыну зи суд ящIэхэм я щхьэр зэрыпалъэ кIапсэр зыфIэщIа, пкъоуитIкIэ Iэта пхъэшыкъу.
    * Даутокъуэм.. цIыхухэр щхьэ пылъапIэм деж щызэхуихусат. Сов. Къэб. ифольк.
    щхьэ уасэ выкуп (напр. за пленника)
    / Зыгуэр хуит кърагъэщIыжын е езым зыIэрагъэхьэж щхьэкIэ щIат пщIэ.
    Щхьэ уасэ тын.
    щхьэ уз головная боль
    / Щхьэр узыныгъэ.
    Щхьэ узыр ехьэлIэн довериться кому-л.
    щхьэ умэ см. щхьэ гъум.
    щхьэ уназэ головокружение
    / И пIэм имытыжыфу, псори къекIэрэхъуэкI хуэдэу къыфIэщIу зыщI узыфэ.
    Щхьэ уназэ иIэн. Щхьэ уназэ хъун.
    щхьэ цIакIэ см. цIакIэ. Щхьэм щхьэ цIакIэ хищIэн.
    щхьэ щIэлъэныкъуэ этн. отваренная половина головы мелкого скота (напр. овцы), подаваемая как почетная доля старшему за столом
    / Нэхъыжь Iыхьэу Iэнэм тралъхьэ Iэщ цIыкIум и щхьэм и ныкъуэгъэвар, жьэ къупщхьэр хэмыту.
    Щхьэ щIэлъэныкъуэр къутэн.
    щхьэ щIыб затылок
    / Щхьэм и щIыбагъ лъэныкъуэ.
    * Абы {лIым} и щхьэ щIыбым зы дыркъуэ иIэщ. фольк.
    II вопросит. мест. почему
    / Iуэхугъуэ гуэрым и щхьэусыгъуэр къащIэн щхьэкIэ зэрыщIэупщIэ цIэпапщIэ.
    * Уэ, Хьэцацэ дахэ, щхьэ упагэ? Къэб. п. и ант.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > щхьэ

  • 2 щхьэгухъу

    пренебреж. сл. с продолговатым черепом
    / НатIэ бгъузэ щхьэ кIыхь.
    * Дэст а къуажэм.. щIалэ бзаджэу Мухьэдин "щхьэгухъу". Къэб. п. и ант.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > щхьэгухъу

  • 3 къурагъ

    1. шест
    / Чы кIыхь.
    КъурагъкIэ мыIэрысэр къыпыгъэхун. Чы къурагъ.
    2. устар. старинная мера длины ( равна 10 аршинам или 4 маховым саженям)
    / Пасэ зэманым къагъэсэбэпу щыта кIыхьагъ къызэрапщ щапхъэ (арщынипщI е къулашиплI мэхъу).
    Къурагъищ и кIыхьагъщ.
    Къурагъ еупсеин приставить шест к следующему по старшинству брату жениха или сестре невесты в знак того, что теперь разрешается выйти замуж или жениться.
    * Кулэ яшащ, Тагуэ къурагъыр ираупсеящ. Черк. фольк.
    Къурагъым фIэIун предать что-л. огласке.
    * Къурагъым щхьэ фIэпIуа мыр, апхуэдизрэ щхьэ фытепсэлъыхьрэ, нэгъуэщI щымыIэж хуэдэ. Iуащхь.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къурагъ

  • 4 щIы

    / Ещанэу Дыгъэм пэщыт, цIыхухэр, псэущхьэхэр щыпсэу планетэ.
    * Дунейм щIалэгъуалэу тетыр фызэгухьэм, ЩIым мамырыгъэр тепщэ щыхъунщ. Iуащхь.
    2. почва, верхний слой земной коры
    / ЩIы хъурейм и щхьэ къат и щIыIу.
    * Сенрэ Мэзанрэ ныбэгукIэ щIым зыхадзэри тIэкIурэ щылъащ, хьэкъей гуэрэн лъахъшэм хэлъу. Ж. Б.
    3. еплъ щIыгулъ. ЩIы фIыцIэ. ЩIы пшэр.
    4. страна
    / Къэрал, хэку.
    Нэмыцэр ди щIым къихьэгъащ.
    ЩIы зэдэшх хъун оказаться равными по силе ( в национальном виде борьбы). ЩIалитIыр зэбэныхукIэ зэрытемыгъакIуэу щIы зэдэшх мэхъу.
    ЩIы фIыцIэм ихун сжить со света. Дзэ узым щIы фIыцIэм ирихун.
    ЩIы фIыцIэжьым щIэгъэлъэдэн закопать в землю, сжить со света.
    * Ар губжьащи щIы фIыцIэжьым ущIигъэлъэдэнщ.
    ЩIы фIыцIэм щIыхьэн провалиться сквозь землю.
    * - Елдар гъусэ щIыи зегъэхь. ЩIы фIыцIэм щIыхьами, къэгъуэт, - жиIащ {Инал}. КI. А.
    ЩIы хъурей земной шар.
    ЩIы щхьэфэ хъун! дай бог, чтоб ты превратился в прах! ( проклятие).
    ЩIым и гъунэ очень далеко; за тридевять земель. ЩIым и гъунэ щыIэн.
    ЩIым икIыжын исчезнуть, пропасть.
    ЩIым кIуэцIрыхун = щIы фIыцIэм щIыхьэн.
    ЩIым нэмыгъэсу зехьэн (лъагъун) безмерно любить, лелеять кого-л. ; с любовью и уважением относиться к кому-л. (напр. к родителям).
    * Зым нэхърэ адрейр нэхъ лIыхъужьу дэлъхуибл иIэт хъыджэбзым, икIи я шыпхъу закъуэр абыхэм щIым намыгъэсу ялъагъурт. Ад. таур.
    ЩIым псэ къыхэхьэн пробуждаться с наступлением весны ( о почве). ЩIым псэ къыхэхьэмэ, жыласэм щIадзэ.
    ЩIым пхрыхуам нэхъ къэщтэн предпочесть что-л. чему-л.
    * Фызыр апхуэдизкIэ укIытати, щIым пхрыхуам нэхъ къищтэнт.
    ЩIым щыщ щIыжын сровнять с землей. Унэ цIыкIур щIым щыщ ящIыжащ.
    ЩIым щIэпщхьэным хуэдэу = щIым пхыхуам нэхъ къэщтэн. ЩIым щIэпщхьэным хуэдэу укIытэн.
    ЩIым щIэхуэн = щIы фIыцIэм ихун.
    * ЩIыр бжьэкIэ къепщри, къыпыщым тоувэ. Ад. таур.
    ЩIыр бзэгупэкIэ егъэбзеин = щIыр лъэдакъэпэкIэ егъэвэн нагнать страху.
    ЩIыр гъэпшэрын удобрять землю. ЩIыр куэншыбкIэ ягъэпшэр.
    ЩIыр зэгуэхуу я кум дэхуэн. Провалиться сквозь землю.
    * Иныжьыр абдеж иIэпхъукIри щIыр зэгуэхуу я кум дэхуа фIэкIа умыщIэну бзэхащ. Ад. таур.
    ЩIыр зехьэн ухаживать на землей.
    ЩIыр хъеин трястись ( о земле).
    ЩIыр щхьэцыкIэкIэ егъэпхъэнкIын = щIыр лъэдакъэпэкIэ егъэвэн.
    * Дарихъан сымаджэ хьэлъэу, уз къыхэлъадэм и кIуэцIыкIыщIэр ичатхъэр гызу, хуэмышэчыжу щIыр IэгуфэкIэ игъазэу зепщыпщэу.. {щытащ}. КI. Т.
    щIы гъунэ 1. край земли, край света
    / Дунейм и гъунэ, и кIэ.
    * - ЩIы гъунэм фыкIуэми, фысIэщIэкIынкъым, - жиIэрт иныжьым. фольк.
    2. граница
    / Зыгуэрым бгъэдэлъ щIыр щиух.
    * Вгъэбыдэ фи Iуэхур щIы гъунэм, Вгъашхэ шагъдийхэр. П. Б.
    щIы кIапэ см. щIы гъунэ.
    * Индыр хъаныр тхьэгурымагъуэт, и щIы кIапэ къытехьэр занщIэу къищIэрт. фольк.
    щIы къат слой, пласт земли
    / Хэлъ пкъыгъуэхэм елъытауэ, плъыфэкIи щытыкIэкIи щIыр IупщIэ-IупщIэу зэрызэщхьэщыкIхэм ящыщ зы.
    Лъэпщ и сыджыр щIы къатибл и кууагъыу хэтIат. Нарт.
    щIы къатибл религ. ад, преисподняя
    / Диным къызэригъэлъагъуэмкIэ лIахэм я псэр здэкIуэж щIы щIагъым щыIэ дуней; ахърэт.
    * -ЩIы къатиблым къыщIэпхами къэгъуэт, - аращ Инал жиIар. КI. А.
    ЩIы къатибл ухъу провались ты в тартарары.
    ЩIы къатиблкIэ щIэулъадэ = щIы къатибл ухъу.
    ЩIы къатиблым ежэхын = щIы къатибл ухъу.
    ЩIы къатиблкIэ кIуэцIрыхун = щIы къатибл ухъу.
    щIы ныкъуэхь наем земельного участка с выплатой половины урожая хозяину
    / Бэджэндэу къащта щIы Iыхьэ, гъавэу къытрахым и ныкъуэр щIыр зейм ептын хуейуэ.
    / Зи кIэбдз лъакъуитIыр нэхъ кIыхь губгъуэ дзыгъуэ лъэпкъ.
    щIы шэуэжа залежная земля
    / Явэу щытауэ илъэс зыбжанэкIэ ямывэжа, зытемылэжьыхьыжа щIы Iыхьэ.
    ЩIы шэуэжахэми гъавэ тращIэу щIадзэжащ.
    щIы щхьэфэ поверхность земли
    / ЩIым и щхьэ къат.
    щIы щIагъ подземелье
    / ЩIым и щIагъ.
    II устар. зима
    / Гъатхэмрэ бжьыхьэмрэ яку дэлъ щIыIэгъуэ зэман; щIымахуэ.
    Гъэрэ щIырэ зэхэкIа нэужьщ жылэр щIым щыхалъхьэр.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > щIы

  • 5 бэлацэ

    1. косматый, лохматый, кудлатый
    / Цы Iув кIыхь зытет; зэкIэрыблэблу шыт.
    Щхьэ бэлацэ. ПыIэ бэлацэ.
    * КъуийцIыкIу и къэптал зэфIэтхъа бэлацэр зыщидзащ. Ад. таур.
    2. ветвистый (о дереве) Къудамэ куэд зытет (п. п. жыг). Жыг бэлацэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > бэлацэ

  • 6 къихьэн

    I (кърехьэ) перех. гл. внести, занести кого-что-л. куда-л. внутрь чего-л.
    / ЗыщIыпIэ къихауэ зыгуэр къэхьын (унэм, утыкум).
    II (къохьэ) неперех. гл. 1. войти куда-л., внутрь чего-л.
    / Зыгуэрым и кум, и кIуэцIым къэсын, къибэкъуэн.
    Хадэм шкIэ къохьэ.
    2. наступить, настать
    / КъыщIидзэн.
    * Гъатхэр къохьэ.
    3. прийти куда-л. (напр. в дом)
    / КъэкIуэн (унэм).
    * ХьэщIэ унэм къихьэмэ, бысымыр мэгуфIэ. (погов.) Хамэхьэ къохьэри, унэхьэ иреху. (погов.)
    4. появиться где-л., выйти куда-л. (на сцену, в круг, в поле)
    / ЗыщIыпIэ къибэкъуэн, (утыкум) къэкIуэн. Утыкум къихьэн.
    * Мэзым къыхэкIри, хуейм къихьащ лIы кIыхь гуэр. фольк.
    {И} гум къихьэн см. гу II.
    Щхьэм къихьэн см. щхьэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къихьэн

  • 7 лъэдакъэцыджэ

    лошадь с короткими волосами на щетке
    / Зи лъэдакъэцыр кIэщI шы (шы лъэпкъыфI нэщэнэ).
    * Лъэдакъэцыджэ, щхьэщIыдзэ кIыхь, зи щхьэ нэщIащэм IэштIымыр ихуэ. фольк.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > лъэдакъэцыджэ

  • 8 пэ

    1. нос
    / Iэпкълъэпкъым щыщ Iыхьэу зэрыпамэу икIи зэрыбауэу цIыхум и напэм, нэгъуэщI псэущхьэхэми я нэкIум хэтыр.
    Пэ кIыхь.
    2. клюв
    / Къуалэбзухэм, джэдкъазхэм я жьэр щиухым пыт къупщхьэхэр.
    Къазыпэ. Бзуупэ.
    * Уащхуэм еджэу джэдыр кIуийуэ Дыдым хуэдэу и пэр хеIу. Б. Ф.
    3. передняя носовая часть чего-л.
    / Зыгуэрым и къыщIэдзапIэ Iыхьэ.
    Кхъуафэжьейм и пэ.
    * Нил щхьэ фэкъур пэкIэ ибзуэ Кхъухь ин гуэрым дретхъуей. КIу. Б.
    4. кончик, острие
    / КIапэ, папцIапIэ.
    * БжэIупэм зы чы къурагъ ин гуэрым и пэм хъуржыныр пипхэри Хъуэжэ хитIащ, зыдэкIуэм нэсу къэсыжыху илъагъун хуэдэу. Къэб. фольк.
    5. в знач. предлога с род. пад. впереди кого-чего-л.
    / Зыгуэрыр уи ужьу, уи кIэ иту.
    И пэ илъэдэн. И пэ иту кIуэн.
    6. начало чего-л.
    / КъегъэжьапIэ, къыщIэдзапIэ.
    * И пэр умыщIэу и кIэр пщIэркъым. (погов.) Фэ фи хасэм си къыхыхьэ и пэр хъуэхъуу, и кIэр хъуанэу.. тхьэм имыщIкIэ. Нарт.
    * Уахьмакъыу, уи пэ лъы ивэжауэ дунейм утетмэ, абы {Нурхьэлий} къыщыщIам гу лъыптэн? Iуащхь. ПэкIэ къешэкIын водить кого-л. за нос.
    * - Сэ пэкIэ сыкъевмышэкIыу си бохъшэр къысхуэвгъуэтыж! - жеIэ Тыкъыр. Щ. Т. ПэкIэ псы ефэн быть глупцом (букв. пить носом воду).
    * Пэжщ, Нурхьэлий абы хуэдиз бзаджагъэ хэлъкъым, ауэ пэкIэ псы ефэркъым. КI. А. ПэкIэ {пэнцIывкIэ} щIегъэфэн (щIегъэсэн, щIегъэхуэн) = пэкIэ щIыр егъэвэн. ПэкIэ щIыр егъэвэн заставить кого-л. пропахать землю носом.
    * Щыгъэт, Астемыр, пэкIэ щIыр уэзмыгъавэмэ, си тхьэрыIуэщ. Iуащхь. И пэм изэрыхьын случайно оказаться перед кем-л. (о животных, о человеке). Пэм ипкуэным хуэдэу щабэ необычно мягкий. И пэм кърихун исходить от кого-л. (напр. о слухе).
    * Псом ящхьэр зи пэ кърихур Бэхъукъуэмрэ Алыджэмрэ я гупырщ. КI. Т. {И} пэм (и пащхьэм) къизэрыхьын = и пэм изэрыхьын. {И} пэм лъы къихун разбить кому-л. нос до крови. Пэм мафIэ бзий кърихун метать искры. Пэр дэгъэзеин задирать нос. Пэр дэкъеин = пэр дэгъэзеин. Пэр дэлъэфеин 1) шмыгать носом 2) переносное напускать на себя жалкий вид. Пэр зэкIуэцIынэн заложить - о носе. И пэр иджыри хуэлъэщIыжыркъым нос не дорос. Пэр икъэн = пэр дэгъэзеин. И пэр имылъагъужыху (ефэн) напиться до положения риз. Пэр кудэн ударять в нос (о резком, неприятном запахе). Пэр къижын течь - о соплях. Пэр къилъэфын сморкаться. И пэр къыпыхун повесить нос.
    * КъыщIыхьар кIуэри и щхьэр егухауэ, и пэр къыпыхуауэ стIол кIапэм деж тIысащ, фIэхъуси сэлами щымыIэу. Къ. Хь. Си пэр позгъэупщIынщ клянусь! (букв. дам свой нос отрезать, если..).
    * {Долэт:} - Къэрал пхъуантэм} щхъухь ирамыхьамэ си пэр позгъэупщIынщ. Iуащхь. Пэр хэIун совать ( свой) нос куда-л. И пэр хуэлъэщIын утереть нос кому-л.
    * Абы и пэр хуэлъэщIын хуейщ, армыхъумэ тIэкIу зыкъыфIэщIыж хъуащ. Къэб. И пэр щIивэн споткнуться; потерпеть неудачу.
    * Хэт и фIэщ хъунт а къэхъуар къэхъуну, хэт и гугъэнт Долэт лъэпэрапэу и пэр щIивэну. КI. А. Пэр щIым хущыхуэн показать, где раки зимуют (букв. тереть нос о землю).
    * ПхуэзгъэпцIащ, а уи пэр щIым пхущызмыхуэмэ, щыгъэт, уи мыIуэхуми уи бэлагъ хыумыIу. Iуащхь. {И} пэр щIым щыхъуэн = пэр щIым хущыхуэн.
    пэ вей засохшие сопли
    / Пэшын Iув, пэшын гъуа.
    пэ гъуанэ ноздри
    / Пэм иIэ гъуанэ щыбауэкIэ жьы эрыкIуэр.
    пэ кIуэцI внутренность, полость носа
    / Пэм и кум щыIэхэр, и кIуэцIым итхэр.
    Пэ кIуэцIыр къихун.
    пэ тIей курносый
    / И щхьэмкIэ худэкъея пэ, пэтIинэ.
    пэ Iушэ кривоносый
    / Зи пэр мызахуэ, лъэныкъуэкIэ ешэкIа.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > пэ

  • 9 шыд

    ишак, осёл
    / Шы лъэпкъхэм щыщ, зи щхьэр ин, зи тхьэкIумэхэр кIыхь псэущхьэ мыин.
    * Шыд хуэфэщэн и лъахъэщ. (погов.) Зи щхьэ щымыIэм и шыдыр хьэм ешх. (погов.) Шыдым и хьэлъэ ирикъумэ, мэкIуэр. (погов.)
    Шыд шхахуэ просторечие пустой звук, пшик.
    * ПцIыупс и псалъэрэ шыд шхахуэрэ. (погов.)
    Шыдым хуэдэу ерыщын быть упрямым, как осел.
    Шыд уанэ см. шыгу уанэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > шыд

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»